keyboard_arrow_left keyboard_arrow_up

Книга Есфирь глава 4

Ἐσθὴρ 4

Подстрочный перевод Библии

1 δὲ Же Μαρδοχαῖος Мардохей ἐπιγνοὺς узнавший τὸ συντελούμενον сочинённое διέρρηξεν разорвал τὰ ἱμάτια одежды αὐτοῦ его καὶ и ἐνεδύσατο надел σάκκον мешковину καὶ и κατεπάσατο посыпал σποδὸν золу καὶ и ἐκπηδήσας устремившийся διὰ через τῆς πλατείας улицы τῆς πόλεως го́рода ἐβόα кричал φωνῇ голосом μεγάλῃ громким: Αἴρεται Отнимается ἔθνος народ μηδὲν ничто ἠδικηκός. повредивший.2 καὶ И ἦλθεν пришёл ἕως до τῆς πύλης воро́т τοῦ βασιλέως царя καὶ и ἔστη· стал; οὐ не γὰρ ведь ἦν было ἐξὸν позволено αὐτῷ ему εἰσελθεῖν войти εἰς в τὴν αὐλὴν двор σάκκον мешковину ἔχοντι имеющему καὶ и σποδόν. золу.3 καὶ И ἐν во πάσῃ всей χώρᾳ, стране, οὗ где ἐξετίθετο было объявлено τὰ γράμματα, написанное, κραυγὴ крик καὶ и κοπετὸς плачь καὶ и πένθος скорбь μέγα великая τοῖς Ιουδαίοις, иудеям, σάκκον мешковину καὶ и σποδὸν золу ἔστρωσαν постелили ἑαυτοῖς. себе.4 καὶ И εἰσῆλθον вошли αἱ ἅβραι служанки καὶ и οἱ εὐνοῦχοι евнухи τῆς βασιλίσσης царицы καὶ и ἀνήγγειλαν возвестили αὐτῇ, ей, καὶ и ἐταράχθη встревожилась ἀκούσασα услышавшая τὸ γεγονὸς случившееся καὶ и ἀπέστειλεν послала στολίσαι одеть τὸν Μαρδοχαῖον Мардохея καὶ и ἀφελέσθαι снять αὐτοῦ его τὸν σάκκον, мешковину, он δὲ же οὐκ не ἐπείσθη. поддался уговорам.5 δὲ Же Εσθηρ Эсфирь προσεκαλέσατο подозвала Αχραθαῖον Ахрафея τὸν εὐνοῦχον евнуха αὐτῆς, её, ὃς который παρειστήκει предстоял αὐτῇ, ей, καὶ и ἀπέστειλεν послала μαθεῖν узнать αὐτῇ ей παρὰ у τοῦ Μαρδοχαίου Мардохея τὸ ἀκριβές· точное;6 7 δὲ же Μαρδοχαῖος Мардохей ὑπέδειξεν показал αὐτῷ ему τὸ γεγονὸς случившееся καὶ и τὴν ἐπαγγελίαν, обещание, ἣν которое ἐπηγγείλατο обещал Αμαν Аман τῷ βασιλεῖ царю εἰς в τὴν γάζαν казну ταλάντων талантов μυρίων, десяти тысяч, ἵνα чтобы ἀπολέσῃ погубить τοὺς Ιουδαίους· иудеев;8 καὶ и τὸ ἀντίγραφον копию τὸ которая ἐν в Σούσοις Сузах ἐκτεθὲν объявленная ὑπὲρ о τοῦ ἀπολέσθαι погибнуть αὐτοὺς им ἔδωκεν дал αὐτῷ ему δεῖξαι [чтобы] показать τῇ Εσθηρ Эсфирь καὶ и εἶπεν сказал αὐτῷ ему ἐντείλασθαι заповедать αὐτῇ ей εἰσελθούσῃ вошедшей παραιτήσασθαι просить τὸν βασιλέα царя καὶ и ἀξιῶσαι удостоить αὐτὸν его περὶ о τοῦ λαοῦ народе μνησθεῖσα вспомнившая ἡμερῶν дни ταπεινώσεώς низости σου твоей ὡς как ἐτράφης питалась ἐν в χειρί руке μου, моей, διότι потому что Αμαν Аман δευτερεύων второй τῷ βασιλεῖ царю ἐλάλησεν сказал καθ᾽ против ἡμῶν нас εἰς на θάνατον· смерть; ἐπικάλεσαι призови τὸν κύριον Го́спода καὶ и λάλησον скажи τῷ βασιλεῖ царю περὶ о ἡμῶν нас καὶ и ῥῦσαι избавь ἡμᾶς нас ἐκ от θανάτου. смерти.9 εἰσελθὼν Вошедший δὲ же Αχραθαῖος Ахрафей ἐλάλησεν сказал αὐτῇ ей πάντας все τοὺς λόγους слова́ τούτους. эти.10 εἶπεν Сказала δὲ же Εσθηρ Эсфирь πρὸς к Αχραθαῖον Ахрафею: Πορεύθητι Отправься πρὸς к Μαρδοχαῖον Мардохею καὶ и εἰπὸν скажи ὅτι что:11 Τὰ ἔθνη Народы πάντα всего τῆς βασιλείας царства γινώσκει знают ὅτι что πᾶς всякий ἄνθρωπος мужчина или γυνή, женщина, ὃς который εἰσελεύσεται войдёт πρὸς к τὸν βασιλέα царю εἰς в τὴν αὐλὴν двор τὴν ἐσωτέραν внутренний ἄκλητος, незваный, οὐκ не ἔστιν есть αὐτῷ ему σωτηρία· спасение; πλὴν кроме которому ἐκτείνει прострёт βασιλεὺς царь τὴν χρυσῆν золотой ῥάβδον, посох, οὗτος этот σωθήσεται· будет спасён; κἀγὼ и я οὐ не κέκλημαι званая εἰσελθεῖν войти πρὸς к τὸν βασιλέα, царю, εἰσὶν есть αὗται эти ἡμέραι дней τριάκοντα. тридцать.12 καὶ И ἀπήγγειλεν сообщил Αχραθαῖος Ахрафей Μαρδοχαίῳ Мардохею πάντας все τοὺς λόγους слова́ Εσθηρ. Эсфирь.13 καὶ И εἶπεν сказал Μαρδοχαῖος Мардохей πρὸς к Αχραθαῖον Ахрафею: Πορεύθητι Отправься καὶ и εἰπὸν скажи αὐτῇ ей: Εσθηρ, Эсфирь, μὴ не εἴπῃς скажи σεαυτῇ тебе самой ὅτι что σωθήσῃ будешь спасена μόνη одна ἐν в τῇ βασιλείᾳ царстве παρὰ из πάντας всех τοὺς Ιουδαίους· иудеев;14 ὡς Как ὅτι потому ἐὰν если παρακούσῃς ослушаешься ἐν в τούτῳ это τῷ καιρῷ, время, ἄλλοθεν другая βοήθεια помощь καὶ и σκέπη ἔσται будет τοῖς Ιουδαίοις, иудеям, σὺ ты δὲ же καὶ и οἶκος дом τοῦ πατρός отца σου твоего ἀπολεῖσθε· погибнете; καὶ и τίς кто οἶδεν знает εἰ если εἰς на τὸν καιρὸν время τοῦτον это ἐβασίλευσας воцарилась?15 καὶ И ἐξαπέστειλεν отослала Εσθηρ Эсфирь τὸν ἥκοντα пришедшего πρὸς к αὐτὴν ней πρὸς к Μαρδοχαῖον Мардохею λέγουσα говорящая:16 Βαδίσας Пошедший ἐκκλησίασον собери τοὺς Ιουδαίους иудеев τοὺς которых ἐν в Σούσοις Сузах καὶ и νηστεύσατε поститесь ἐπ᾽ о ἐμοὶ мне καὶ и μὴ не φάγητε съедите μηδὲ и не πίητε выпьете ἐπὶ в ἡμέρας дня τρεῖς три νύκτα ночь καὶ и ἡμέραν, день, κἀγὼ и я δὲ же καὶ и αἱ ἅβραι служанки μου мои ἀσιτήσομεν, воздержаться от пищи, καὶ и τότε тогда εἰσελεύσομαι войду πρὸς к τὸν βασιλέα царю παρὰ против τὸν νόμον, закона, ἐὰν если καὶ и ἀπολέσθαι погибнуть με мне ᾖ. будет.17 Καὶ И βαδίσας пошедший Μαρδοχαῖος Мардохей ἐποίησεν сделал ὅσα сколькое ἐνετείλατο заповедала αὐτῷ ему Εσθηρ, Эсфирь, καὶ и ἐδεήθη помолился κυρίου Господу μνημονεύων вспоминающий πάντα все τὰ ἔργα дела́ κυρίου Го́спода καὶ и εἶπεν сказал:18 Κύριε Господи, κύριε Господи βασιλεῦ царь πάντων всех κρατῶν, держащий, ὅτι потому что ἐν во ἐξουσίᾳ власти σου Твоей τὸ πᾶν всякий ἐστιν, есть, καὶ и οὐκ не ἔστιν есть который ἀντιδοξῶν противостоящий σοι Тебе ἐν когда τῷ θέλειν хотеть σε Тебе σῶσαι спасти τὸν Ισραηλ· Израиль;19 ὅτι потому что σὺ Ты ἐποίησας сделал τὸν οὐρανὸν небо καὶ и τὴν γῆν землю καὶ и πᾶν всякое θαυμαζόμενον удивительное ἐν τῇ ὑπ᾽ под οὐρανὸν небом καὶ и κύριος Господь εἶ есть πάντων, всех, καὶ и οὐκ не ἔστιν есть ὃς который ἀντιτάξεταί противостанет σοι Тебе τῷ κυρίῳ. Господу.20 σὺ Ты πάντα всё γινώσκεις· знаешь; σὺ Ты οἶδας, знаешь, κύριε, Господи, ὅτι что οὐκ не ἐν в ὕβρει дерзости οὐδὲ и не ἐν в ὑπερηφανίᾳ надменности οὐδὲ и не ἐν в φιλοδοξίᾳ честолюбии ἐποίησα я сделал τοῦτο, это, τὸ μὴ не προσκυνεῖν поклоняясь τὸν ὑπερήφανον надменному Αμαν, Аману, ὅτι потому что ηὐδόκουν согласился [бы] φιλεῖν целовать πέλματα подошвы ποδῶν ног αὐτοῦ его πρὸς на σωτηρίαν спасение Ισραηλ· Израилю;21 ἀλλὰ но ἐποίησα я сделал τοῦτο, это, ἵνα чтобы μὴ не θῶ положу δόξαν славу ἀνθρώπου человека ὑπεράνω превыше δόξης славы θεοῦ, Бога, καὶ и οὐ не προσκυνήσω поклонился οὐδένα никому πλὴν кроме σοῦ Тебя τοῦ κυρίου Го́спода μου моего καὶ и οὐ не ποιήσω сделаю αὐτὰ это ἐν в ὑπερηφανίᾳ. надменность.22 καὶ И νῦν, теперь, κύριε Господь θεὸς Бог, βασιλεὺς Царь, θεὸς Бог Αβρααμ, Авраама, φεῖσαι пощади τοῦ λαοῦ [людей] народа σου, твоего, ὅτι потому что ἐπιβλέπουσιν взирают ἡμῖν [на] нас εἰς на καταφθορὰν погибель καὶ и ἐπεθύμησαν пожелали ἀπολέσαι уничтожить τὴν ἐξ от ἀρχῆς нача́ла κληρονομίαν наследство σου· Твоё;23 μὴ не ὑπερίδῃς пренебрежёшь τὴν μερίδα долю σου, Твою, ἣν которую σεαυτῷ Тебе Самому ἐλυτρώσω выкупил ἐκ из γῆς земли́ Αἰγύπτου· Египта;24 ἐπάκουσον услышь τῆς δεήσεώς моления μου мои καὶ и ἱλάσθητι будь милостив τῷ κλήρῳ наследству σου Твоему καὶ и στρέψον поверни τὸ πένθος скорбь ἡμῶν нашу εἰς в εὐωχίαν, пир, ἵνα чтобы ζῶντες живущие ὑμνῶμέν прославили σου Твоё τὸ ὄνομα, имя, κύριε, Господи, καὶ и μὴ не ἀφανίσῃς погуби στόμα уста αἰνούντων хвалящих σοι. Тебя.25 καὶ И πᾶς весь Ισραηλ Израиль ἐκέκραξαν вскричал ἐξ с ἰσχύος силой αὐτῶν, их, ὅτι потому что θάνατος смерть αὐτῶν их ἐν в ὀφθαλμοῖς глазах αὐτῶν. их. Καὶ И Εσθηρ Эсфирь βασίλισσα царица κατέφυγεν прибегла ἐπὶ к τὸν κύριον Господу ἐν в ἀγῶνι борьбе θανάτου смерти κατειλημμένη настигнутая καὶ и ἀφελομένη сняла τὰ ἱμάτια одежды τῆς δόξης славы αὐτῆς её ἐνεδύσατο надела ἱμάτια одежды στενοχωρίας притеснения καὶ и πένθους плача καὶ и ἀντὶ вместо τῶν ὑπερηφάνων великолепных ἡδυσμάτων украшений σποδοῦ пеплом καὶ и κοπριῶν навозом ἔπλησεν наполнила τὴν κεφαλὴν голову αὐτῆς её καὶ и τὸ σῶμα тело αὐτῆς её ἐταπείνωσεν принизила σφόδρα очень καὶ и πάντα всякое τόπον место κόσμου украшения ἀγαλλιάματος веселья αὐτῆς её ἔπλησε наполнила στρεπτῶν плетением τριχῶν волос αὐτῆς её καὶ и ἐδεῖτο умоляла κυρίου Го́спода θεοῦ Бога Ισραηλ Израиля καὶ и εἶπεν сказала: Κύριέ Господь μου мой βασιλεὺς Царь ἡμῶν, наш, σὺ Ты εἶ есть μόνος· один; βοήθησόν помоги μοι мне τῇ μόνῃ одинокой καὶ и μὴ не ἐχούσῃ имеющей βοηθὸν помощника εἰ если μὴ не σέ, Тебя, ὅτι потому что κίνδυνός опасность μου моя́ ἐν в χειρί руке μου. моей. ἐγὼ Я ἤκουον слышала ἐκ от γενετῆς рождения μου моего ἐν в φυλῇ племени πατριᾶς отцовства μου моего ὅτι что σύ, Ты, κύριε, Господи, ἔλαβες принял τὸν Ισραηλ Израиля ἐκ из πάντων всех τῶν ἐθνῶν народов καὶ и τοὺς πατέρας отцов ἡμῶν наших ἐκ из πάντων всех τῶν προγόνων предков αὐτῶν их εἰς в κληρονομίαν наследство αἰώνιον вечное καὶ и ἐποίησας Ты сделал αὐτοῖς им ὅσα сколькое ἐλάλησας. сказал. καὶ И νῦν теперь ἡμάρτομεν согрешили мы ἐνώπιόν перед σου, Тобой, καὶ и παρέδωκας передал ἡμᾶς нас εἰς в χεῖρας ру́ки τῶν ἐχθρῶν врагов ἡμῶν, наших, ἀνθ᾽ из-за ὧν которых ἐδοξάσαμεν славим τοὺς θεοὺς богов αὐτῶν· их; δίκαιος праведный εἶ, есть, κύριε. Господь. καὶ И νῦν теперь οὐχ не ἱκανώθησαν удовлетворились ἐν в πικρασμῷ горечи δουλείας рабства ἡμῶν, нашего, ἀλλὰ но ἔθηκαν положили τὰς χεῖρας ру́ки αὐτῶν их ἐπὶ на τὰς χεῖρας ру́ки τῶν εἰδώλων идолов αὐτῶν их ἐξᾶραι удалить ὁρισμὸν определение στόματός уст σου Твоих καὶ и ἀφανίσαι истребить κληρονομίαν наследство σου Твоё καὶ и ἐμφράξαι заградить στόμα уста αἰνούντων хвалящих σοι Тебя καὶ и σβέσαι погасить δόξαν славу οἴκου до́ма σου Твоего καὶ и θυσιαστήριόν жертвенник σου Твой καὶ и ἀνοῖξαι открыть στόμα уста ἐθνῶν язычников εἰς для ἀρετὰς славы ματαίων суетных καὶ и θαυμασθῆναι быть сделанным удивляющим βασιλέα царю σάρκινον плотскому εἰς на αἰῶνα. век. μὴ Не παραδῷς, передай, κύριε, Господи, τὸ σκῆπτρόν скипетр σου Твой τοῖς μὴ не οὖσιν, сущим, καὶ и μὴ не καταγελασάτωσαν посмеются ἐν при τῇ πτώσει падении ἡμῶν, нашем, ἀλλὰ но στρέψον поверни τὴν βουλὴν решение αὐτῶν их ἐπ᾽ на αὐτούς, них, τὸν δὲ же ἀρξάμενον начавшего ἐφ᾽ на ἡμᾶς нас παραδειγμάτισον. опозорь. μνήσθητι, Вспомни, κύριε, Господи, γνώσθητι будь познан ἐν во καιρῷ время θλίψεως угнетения ἡμῶν нашего καὶ и ἐμὲ мне θάρσυνον, придай смелости, βασιλεῦ Царь τῶν θεῶν богов καὶ и πάσης всякой ἀρχῆς власти ἐπικρατῶν· властелин; δὸς дай λόγον слово εὔρυθμον благоприятное εἰς в τὸ στόμα уста μου мои ἐνώπιον перед τοῦ λέοντος львом καὶ и μετάθες перемени τὴν καρδίαν сердце αὐτοῦ его εἰς в μῖσος ненависть τοῦ πολεμοῦντος воюющего ἡμᾶς нас εἰς в συντέλειαν увядание αὐτοῦ его καὶ и τῶν ὁμονοούντων единомыслящих αὐτῷ· ему;26 ἡμᾶς нас δὲ же ῥῦσαι избавь ἐν в χειρί руке σου Твоей καὶ и βοήθησόν помоги μοι мне τῇ μόνῃ одинокой καὶ и μὴ не ἐχούσῃ имеющей [никого] εἰ если μὴ не σέ, Тебя, κύριε. Господи.27 πάντων Всех γνῶσιν знание ἔχεις имеешь καὶ и οἶδας знаешь ὅτι что ἐμίσησα я возненавидела δόξαν славу ἀνόμων беззаконных καὶ и βδελύσσομαι ненавижу κοίτην постель ἀπεριτμήτων необрезанных καὶ и παντὸς всякого ἀλλοτρίου. иноплеменника. σὺ Ты οἶδας знаешь τὴν ἀνάγκην необходимость μου, мою́, ὅτι потому что βδελύσσομαι ненавижу τὸ σημεῖον знак τῆς ὑπερηφανίας славы μου, моей, которая ἐστιν есть ἐπὶ на τῆς κεφαλῆς голове μου моей ἐν в ἡμέραις дни ὀπτασίας явления μου· моего; βδελύσσομαι ненавижу αὐτὸ его ὡς как ῥάκος лохмотьев καταμηνίων осквернённых καὶ и οὐ не φορῶ ношу αὐτὸ его ἐν в ἡμέραις дни ἡσυχίας спокойствия μου. моего. καὶ И οὐκ не ἔφαγεν съела δούλη раба σου Твоя τράπεζαν трапезу Αμαν Амана καὶ и οὐκ не ἐδόξασα прославила συμπόσιον сотрапезников βασιλέως царя οὐδὲ и не ἔπιον выпила οἶνον вино σπονδῶν· возлияний [идолов]; καὶ и οὐκ не ηὐφράνθη радовалась δούλη раба σου Твоя ἀφ᾽ от ἡμέρας дней μεταβολῆς переселения μου моего μέχρι до νῦν ныне πλὴν кроме ἐπὶ относительно σοί, Тебя, κύριε Господь θεὸς Бог Αβρααμ. Авраама. θεὸς Бог ἰσχύων сильный ἐπὶ над πάντας, всеми, εἰσάκουσον услышь φωνὴν голос ἀπηλπισμένων безнадёжных καὶ и ῥῦσαι избавь ἡμᾶς нас ἐκ из χειρὸς руки́ τῶν πονηρευομένων· злоумышляющих; καὶ и ῥῦσαί избавь με меня ἐκ от τοῦ φόβου страха μου. моего.